Rusya Lysyi – Нескорена

В її очах не страх, там вогонь і сталь.
За спиною біль, але серце як кришталь.
Світ ламав не раз, та не зміг зламати.
Вона вчилася крізь сльози усміхатись.
На плечах війна, на руках дитя.
Вона тихо йде крізь бурі життя.
Не просила жалю, не чекала дива.
Бо така жінка — це вже ціла сила.
Вона нескорена, вільна, жива.
Навіть коли доля била слова.
Сильна жінка, мов гроза весни.
За собою палить темні сни.